Зустрічайте: Кость Москалець. Вечірній мед. Роман, повісті, есеї


MOSKALETS

Ця прекрасна леді приїде до Львова у вересні, на Форум видавців.

Advertisements

25 Replies to “Зустрічайте: Кость Москалець. Вечірній мед. Роман, повісті, есеї”

  1. от я намагаюся когнітивний дисонанс розсмоктати: чи ж прерафаеліти з Москальцем — це не коктейль крем-сода з дорогоцінним Courvoisier L’Esprit Decanter?

    1. та тут річ не так у прерафаелітах, як у самій леді Годіві і у тому вчинку, завдяки якому вона увійшла в історію – коли голою виїхала на вулиці Ковентрі, задля того, щоб її чоловік знизив податки – http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D1%96_%D2%90%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B0; тут зворушує – особисто мене, але й Малковича також -чимало взаємовиключних речей, зв’язаних, проте, в нерозривний вузол – і цей її тендітний героїзм, і солідарність мешканців Ковентрі, які зачинили віконниці, щоб не бачити її голизни, ця незримість її; коротше, тут є над чим медитувати; крім того, у романі є пасаж, який майже дослівно збігається з картиною на обкладинці: . “Пригадуєш: зелено-рожевий ранок у Кракові, травень, сурмач на вежі Маріяцького костьолу, порожня вулиця святого Марка, якою ти біжиш боса і простоволоса, ледь торкаючись бруківки, задихаючись; від кого ти втікаєш? кого наздоганяєш?”

      1. Ага, тепер згадав і знайшов, пробачте! А коли перечитав свій комент, то ще й знайшов падлючу двозначність написаного. Мені спати треба лягати раніше, аби дурниці не писати…

        1. е, ні, пане Валерію, спати нам не можна, без нас і земля перестане обертатися 😉 боронь боже, нормальне питання, я був до нього готовий – і навіть дивувався, чому нікого не цікавить ця красуня на обкладинці; але відповідь, очевидно, на поверхні – вона всіх скоряє мовчки 🙂

          1. Мені від неї незручно, тому я промовчала. Можна сказати, що закрила віконниці :).

            1. Мар’янко, ну ти даєш! що ж у ній незручного? не більше, ніж у Венері Джорджоне або в усіх тих античних корах… вона красива – і цього достатньо.

              1. Більше чи менше тут не питання :). В мене, очевидно, інакше працюють фільтри, і вся ця оголена жіноча краса в очах чоловіків мені чужа. Натомість, мені рідна історія Драупаді. Можливо, варто було продовжувати мовчати :).

                1. чому обов’язково в очах чоловіків? моїй мамі з першого погляду сподобалася, так само численним віртуальним подругам в Інтернеті…

                  1. Цілком можливо, що якби це було в закритому жіночому просторі, то мені було б менш незручно. А так, коли вона під пензлем, в галереї, на обкладинці – вона є весь час, і в першу чергу, в очах чоловіків.

                    Драупаді, коли її чоловік програв “в карти”, і новий власник щоб принизити спробував здерти з неї сарі, вона тільки сказала “кр”, і ще не встигла сказати “шна”, як він вже прилетів на Ґаруді зі всіма своїми зброями, щоб врятувати її від сорому – вона була його “сестра”. Ну і ще там були інші цікаві моменти.

                    В твоїй історї, якщо мешканцям вистарчило тактовності позачиняти віконниці, чому тої самої тактовності не вистарчило художникові? Може тому що це насправді просто зовсім різні системи координат…

                    В будь-якому випадку – не зважай на мене, ти ж знаєш що я неперпезентативна вибірка – навіть не меншість, а взагалі одиниця. Я прекрасно розумію, про що ти говориш, але те що я кажу – з іншої сфери, яка не надається до аргументації. Тому може таки треба було промовчати – ти бачиш сам, я довго стримувалася :).

                    1. ти прекрасно знаєш, як я люблю твої коментарі і думки загалом, так що пиши, не встидайся, і не бери дурного в голову! 🙂

                      але поясни мені, ЯК художник міг намалювати леді Ґодіву, якої ніхто не бачить? це як той злополучний кіт Шредінгера… “ви бачите на цій картині леді Ґодіву?” -“ні” -“а вона, поміж тим там Є” 🙂

                    2. так отож, але ж йому дуже хотілося намалювати те, чого ніхто не бачив. 🙂

  2. Лишилося лише чекати:)
    Пре пре пре красна новина.

  3. Хотілося, щоб була організована презентація книги в Києві (звісно за участі автора). А видавництво зробило чудовий подарунок читачам. Наснаги і нових читачів автору!!!

  4. яка краса : ) вона займе почесне місце в майбутніх книжкових придбаннях : )

  5. ух і буде купання червоної (червоно-білої) конячки.
    чекаємо.

Коментарі закрито