Зголошуйтеся на премію імені Юрія Шевельова! Залишився тиждень


Український осередок міжнародного ПЕН-клубу, Києво-Могилянська бізнес школа, видавництво “Дух і Літера”,

Український науковий інститут Гарвардського університету

оголошують конкурс на здобуття

Премії ім. Юрія Шевельова

за найкращу збірку есеїв, надруковану 2016 року

Лауреатами Премії були:

2015 – Олександр Бойченко
2014 – Кость Москалець
2013 – Андрій Портнов і Тарас Прохасько

Просимо надсилати свої зголошення на адресу: sheveliov.award@gmail.com

Детальна інформація на сайті http://www.shevelyov-award.com/ та http://pen-ua.com/Premiya_Shevelyova/Oholosh_Shevelyov_award_2016.htm

Кінцевий термін для подачі своїх пропозицій – 15 листопада 2016 року

Хочемо зауважити, що зголошення оформлені не згідно з формою (наведена нижче) до розгляду не будуть прийняті.

Просимо надсилати Ваші зголошення за такою формою:
1. Назва організації та ім’я і прізвище контактної особи // Ім’я та прізвище особи, яка зголошує
2. Адреса (з поштовим індексом)
3. Електронна адреса
4. Контактний номер телефону
5. Ім’я та прізвище зголошуваного кандидата
6. Назва збірки есеїв
Необхідним додатком до Вашого зголошення є:
1. Примірник книжки (в паперовій та електронній формі)
2. Коротке обґрунтування (до 4000 знаків)
Чекаємо на Ваші пропозиції!

4 червня


2016.06.04-2b-logo-UCCRO-family-kids-march-meeting-Kyiv-Ukraine-irs.in.ua

Вперше за ініціативи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій 4 червня, у суботу, в Києві відбудеться спільна міжконфесійна хода на захист прав дітей і сім’ї.

Мета акції – привернути увагу до проблем захисту прав дітей, утвердити в суспільстві принципи любові й поваги, виступити на захист сім’ї як союзу чоловіка і жінки, що відповідає Божому задуму та природі людини.

Збір учасників розпочнеться о 10:00 на Софіївській площі, звідки об 11:00 єдина колона сімей із дітьми на чолі з главами Церков і релігійних організацій відправиться до Європейської площі – по вулиці Володимирській, проспекту Б.Хмельницького, по Хрещатику. Перехожі матимуть можливість за власним бажанням приєднатися до акції та поспілкуватися з віруючими сім’ями.

По завершенню ходи, о 12:00 на Європейській площі члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій висловлять урочисті звернення, здійснять молитви за дітей і сім’ї. Також відбудуться концертні виступи дитячих колективів та сімей, виставка дитячої творчості.

Акція носитиме мирний характер, без політичної символіки та гасел, без будь-якої агресії та нетерпимості.

Запрошуємо усіх людей доброї волі, всією родиною та з дітьми, долучитися до організації та участі в цих заходах з нагоди Всеукраїнського дня захисту прав дітей і сім’ї!

Замикання вод-2014


Води було замкнуто 17 вересня 2014 року.
Учасники: Віктор Морозов, Олег Лишега, Віктор Неборак, Кость Москалець.
Місце проведення: Келія Чайної Троянди, Батурин, Глухів, Новгород-Сіверський, Велике Устя.

Мова, сон і спека


 

Спека, поривчастий вітер, незатишність. Перед тим, як заснути, на світанку, довго уявляв собі ідеальну для мене погоду: обов’язково без сонця, з сірою мрякою, з високим сірим небом, м’яку і теплу, сутінкову; а якщо й сонце, то тільки передвечірнє, призахідне, з довгим навскісним червоним промінням у безвітряній тиші, у краплях роси або дощу, які міняться на тихих квітах і травах; жодного подмуху вітерця, стрункість і майже прозорість, витончена графіка. Всього кілька днів такої погоди трапляється на рік, навесні або восени, майже ніколи – влітку. Хочу туманів, які клубочаться над лугами, хочу прохолодної тиші.

SONY DSC

 

Натомість оця спекотлива марнота, що триває день у день, нагадує пекельний галас, стукіт, примарні голоси з телевізора, радіотрансляцію засідань Верховної Ради, що тривають удень і вночі. Спека – це абсурд, його добре відчував призабутий нині Альбер Камю, описавши у невеличкому романі «Сторонній»… Цей світ спеки створено для того, щоб відволікати тебе від себе; цей світ абсурду створено для того, щоб ти не встиг сотворитися. Спека як сон, як багатослівний монолог причинного депутата, що не дозволяє вставити жодного слова у відповідь, щось заперечити, спростувати; та й як ти будеш розмовляти з радіо, доводячи йому неслушність проголошуваних тверджень, переконуючи абсурд у тому, що він – абсурдний? Спека – як мова, в той час, коли найбільше хочеться мовчання.

Виходячи з того, що сон – це мова, а мова – це сон, цілком закономірно буде поставити питання отак: чи не тому мені сняться такі насичені óбразами сни, що тут я, по суті, безперервно перебуваю в мовчанні й самотності, в майже суцільному позакомунікативному середовищі? А відтак, мова постійно замикається на тому, що її і породжує – на моїй свідомості; немає розрядки свідомої спеки, немає відпруження прохолодного мовчання, написаної сторінки – не вистачає, щоб замовкнути сповна, а решта мов – чужі, вони приходять ззовні, з книжок або Інтернету, приходять – і не знаходять собі виходу, разом із моєю внутрішньою, рідною мовою. Спека – міжнародна; спека – поліглот.

Пишу про це і прагну зрозуміти не через бажання бачити кращі сни або й не бачити їх взагалі. Просто виникає здогад, що мова – це свого роду струм, енергія, і нею теж можна свідомо керувати, і нею треба керувати свідомо. Слова Христа про те, що молитися треба постійно. Тобто, постійно треба мовити. Але чи є молитва мовленням? Може, це синтезоване мовчання до Бога? Аскети на пустелі, перебуваючи в цілком безмовному і спекотному середовищі, говорять виключно словами молитви. Чи все-таки мовчать словами молитви? Безперервна Ісусова молитва, яку колись описував Селінджер. Безперервна мантра кришнаїтів, нескінченний ружанець католиків, методична молитва загалом. Адже можна припустити, що в процесі такої молитви свідомість очищується від мови, від брудної мови – або ж від закладеного в нас, наперед даного бажання говорити. Тобто, від бажання випромінювати спеку. Мовчальники – у християн і в індусів. Випромінюють прохолоду мовчання, стають святими мовчки. Слухаючи чужу мову, ми вбираємо чужу енергію, брудну або чисту. Говорячи самі, віддаємо свою енергію, може, її надлишок, кажучи при цьому: «стільки всього накопичилося на серці»; «виговорився – і легше стало».

Життєво необхідна циркуляція мови і постійне її очищення, подібно до того, як циркулює в нас кров і повітря. Молитва – очищення мови, очищення свідомості; не виключено, що внаслідок доброї молитви на звільнене від бруду, чисте місце, вливається свіжа енергія, свіжа духовна кров, одне слово – свіжа прохолода тиші; і тоді нові думки, нові слова, нова поведінка. І нові сни, звичайно.

Кожна книжка, кожен фільм, кожна картина, форум або сайт в Інтернеті – це записаний, зафіксований сон. І музика теж. Бувають гарні сни, бувають сни погані, бувають віщі і нікчемні, але принцип залишається той самий: це завжди мова, а мова – це сон і спека. Можливо, ми дійсно прокидаємося тільки тоді, коли мовчимо, але мовчимо по-справжньому, без думок і асоціацій, лише глибоко відчуваючи спогляданням. Скільки цих «можливо», «чи не тому…», «а що, як…» Перо бігає аркушем, я мовлю, продовжую мовити, а чи можливо засобами мови довідатися про безмовність, засобами сну та ілюзії – про не-сон і дійсність, не знаю. Мені здається, що глобальне потепління – це наслідок катастрофічно великого викиду непотрібних слів у ноосферу. І для того, щоб зменшити спеку, я мушу замовкнути першим.