Крокуси



              Мамі      

Весняна мжичка. Снігу вже нема,

І я сиджу у теплому покої,

Де крокуси у чарці із водою

Біліють від темна і до темна.
І любо пити ритуальний чай

До крокусів, до постатей в альбомі,

Фіксуючи краплини однотонні

І поволоку ніжну на очах.
Моя старенька мамо, певна річ,

Старанно ритмізована омана

І шепітлива та прозора манна

Не приведуть тебе у глупу ніч,
Коли не буде місця для очей,

Коли ці квіти безпорадні згаснуть,

Коли я проклену надію власну,

І віру проклену, і що там ще…
Але надійде на світанку сон,

Легкий, немов пилок жовтогарячий,

І я побачу: ти, далека, плачеш,

Торкаючись до ран моїх перстом.

Advertisements

Христос родився всім на спасіння


 

Сьогодні безпомилкове відчуття свята з’явилося завдяки хористам з церкви святого Василія Великого, які завітали колядувати до нас із Богданкою.
Сердечно дякую віншувальникам з прекрасними голосами, зокрема ж – дорогому Маркіяну Святу, який доправив їх до нашого дому! Не в останню чергу саме завдяки цьому хору кожне богослужіння у  храмі святого Василія Великого перетворюється на дійсно сакральне, урочисте торжество, спільне для неба і для землі.
Не так часто у сьогоднішньому світі доводиться звідати безкорисливу приязнь, не так часто – радість від того, що народився Бог, народився, підкреслю, а не помер.
Будьте ж і ви щасливими, ті, хто читає ці слова глибокого січневого вечора, всім собою переживаючи незбагненну Подію.
Христос ся рождає!
Славімо Його!

 

Королева (слова Богдани Матіяш, музика і спів Костя Москальця)


КОРОЛЕВА
(слова Богдани Матіяш)

І
В далекому краї живе королева
вона має друга – золотого лева
і квіти в садочку місяченько в небі
братик Сонце світить ясно у потребі

ПРИСПІВ:

Не плач, королево,
ой, не плач, кришталева,
іди до таночку
з левом у садочку

ІІ
Лев своїй маленькій служить господині
квіти їй приносить в лапах і у гриві
а як стане сумно то тут і тепер
заспіває пісню усміхнений лев:

ПРИСПІВ:

Не плач, королево,
ой, не плач, кришталева,
іди до таночку
з левом у садочку

ІІІ
У землі казковій, землі королівській
ні страху, ні горя, тільки добрі вісті
про птахів і звірів про щасливий край-рай
а де він – у лева тихо запитай..

ПРИСПІВ:

Не плач, королево,
ой, не плач, кришталева,
іди до таночку
з левом у садочку

Леоніду Фінбергу потрібна допомога


Леонід Фінберг – головний редактор видавництва «Дух і Літера» та директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА потрапив до лікарні з діагнозом менінгіт та двостороннє запалення легенів. Зараз він у реанімації клініки «Оберіг». Лікування дуже агресивне і дуже дороге.

Пана Леоніда знають через величезну кількість проектів – книжкових та художніх, наукових та популяризаторських. Він активний громадський діяч, кавалер ордена «За інтелектуальну відвагу» (2007 р.) за «видання найбільшої в Україні серії філософсько-релігійних і інтелектуальних текстів» і за «організацію конструктивного інтелектуального українсько-єврейського діалогу». Пан Леонід отримав також нагороду імені Тетяни та Омеляна Антоновичів (2013).

Сьогодні родина Фінбергів потребує солідарної підтримки – моральної та матеріальної.
Кошти можна:

1/ перерахувати на рахунок дружини Олени Федорівни Фінберг, картка Приватбанку: 54 57 09 23 00 32 90 53
2/ або передати готівку в НаУКМА:
1 містечко, Контрактова площа, – п. Світлана Кохно, к. 1-113, тел. 425-6059, вн. тел.250
2 містечко, вул. Волоська, 8/5, – п. Яна Вестель , к. 5-209, тел. 425-6020, вн. тел.449

Підтримати пана Леоніда можна також морально. Надсилати листи можна за адресами:
finbergy@gmail.com – пошта дружини п. Леоніда, п. Олени
litera@ukma.kiev.ua – пошта видавництва “Дух і Літера”

Джерело: ЛітАкцент

Source: litakcent.com

See on Scoop.itЛітература

Оксані Максимчук – про враження від її віршів


thinking and thoughtlessness

Вірші про які написаний цей непрофесійний, мабуть навіть анти-професійний і дуже особистий коментар – тут:
https://yabloo.wordpress.com

Mature subject matter and graphic content. Viewers’ discretion advised. – це і самих віршів стосується, і коментаря мого теж.

Ну що, Оксанко, ти готова? Стрибаймо!

Почну з найпростішого і банального: твої вірші складно коментувати, бо вони складні. Найскладніші з тих, які я читала (хоч читала я мало), складніші за Стуса. Складні на всіх рівнях, трапляються такі, які я навіть не намагаюся зрозуміти – не тому, що вони того не варті, а тому що бачу, що не потягну, не знайду входу. Знаєш, Сем нас вчив, що вчитуватися у феноменологічний текст слід не намагаючись з наскоку взяти те, чого не розумієш. Навпаки, починати слід з того, що розумієш, що очевидне, як відчинені двері, через які можна в той текст зайти. А те, що цілком незрозуміле, радив пропускати, при першому, другому, п’ятому, навіть десятому прочитанні. Так от…

View original post Ще 1,482 слова